Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Upyr T$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Kolisnyk Ya. S. The study of the chemical composition, effects on behavioural responses and the antihypoxic activity of the herbal tea and the dry extract on its basis [Електронний ресурс] / Ya. S. Kolisnyk, T. V. Upyr, O. M. Koshoviy, S. Yu. Shtrygol, A. M. Kovaleva // Вісник фармації. - 2014. - № 4. - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2014_4_20 Наведено дані фармакогностичного вивчення надземної частини м'яточника чорного (Ballota nigra L.). Мета роботи - визначення якісного складу та кількісного вмісту летких компонентів вегетативних та генеративних органів м'яточника чорного. В якості сировини використовували листя, квітки і стебла, заготовлені в фазу цвітіння в Харківській області. Вперше за допомогою методу xромато-мас-спектрометрії проведено дослідження летких речовин надземної частини м'яточника чорного. У вегетативних та генеративних органах м'яточника ідентифіковано 48 компонентів. У вегетативних органах переважають гермакрен D (40,2 мг/кг), гексагідрофарнезилацетон (167,42 мг/кг), 2,6-триметил-4-метилен-2Н-піран (172,3 мг/кг), міристинова (271,3 мг/кг), пентадеканова (182,1 мг/кг),пальмітолеїнова (306,4 мг/кг) і пальмітинова кислоти (1620,6 мг/кг). У генеративних органах рослини переважають фарнезилацетон (68,8 мг/кг), вербенон (35,7 мг/кг), міристинова (187,5 мг/кг), пальмітинова (656,5 мг/кг) і пальмітолеїнова (196,9 мг/кг) кислоти. Домінуючими компонентами у досліджуваній сировині є гексагідрофарнезилацетон, пальмітинова та пальмітолеїнова кислоти, а також 2,6-триметил-4-метилен-2H-піран.Досліджено хімічний склад і фармакологічну активність сухого екстракту на основі збору, до складу якого входять трава м'яточника чорного, трава кропиви глухої та трава полину гіркого у рівних кількостях. В результаті хімічного вивчення основних груп біологічно активних речовин у зборі та екстракті зі збору встановлено наявність фенольних сполук: похідних гідроксикоричної кислоти, гідроксикумаринів, флавоноїдів, та їх кількісний вміст. В об'єктах дослідження було ідентифіковано аглікони флавоноїдів (лютеолін, кемпферол, кверцетин, апігенін). 70 %-вий етанол забезпечує більш повну екстракцію фенольних сполук зі збору: вміст гідроксикоричних кислот і флавоноїдів більший, ніж у настої збору понад 60 % та понад 80 % відповідно, вміст суми фенольних сполук у сухому екстракті більший, ніж у настої понад 10 % (у перерахунку на сухий залишок). Результати фармакологічних досліджень свідчать про наявність седативного ефекту сухого екстракту зі збору в дозі 400 мг/кг. Сухий екстракт зі збору виявляє антигіпоксичну активність, перевершуючи пірацетам, що свідчить про церебропротекторну дію. | ||
| 2. |
Upyr T. V. The study of the chemical composition and the pharmacological activity of the polysaccharide complex obtained from Ledum palustre [Електронний ресурс] / T. V. Upyr, K. S. Tolmachova, O. M. Koshovyi, A. M. Komisarenko, I. V. Kireyev // Вісник фармації. - 2016. - № 3. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2016_3_8 Багно звичайне здавна використовується в народній медицині як спазмолітичний, сечогінний, протизапальний і протикашльовий засіб. Найбільш дослідженою є ефірна олія, з якої виготовлявся препарат ледин із протикашльовим ефектом, у той час як полісахаридний комплекс (ПСК) цієї рослини майже не вивчений. Мета роботи - дослідження ПСК пагонів багна звичайного та встановлення його фармакологічної активності. ПСК одержували шляхом додавання 96 % спирту етилового до водної витяжки з сировини. Вихід складав 2,60 +- 0,07 % у перерахунку на абсолютно суху сировину. Досліджено динаміку виходу ПСК, у гідролізаті якого ідентифіковано моноцукри: D-глюкозу, D-галактозу, L-рамнозу та L-арабінозу. Вміст моноцукрів у ПСК у перерахунку на глюкозу складав 43,25 +- 0,80 %. Протизапальну активність ПСК вивчено на моделі карагенінового набряку лапи щурів. ПСК проявив найбільшу протизапальну активність у дозі 50 мг/кг і зменшував набряк на 84 % у порівнянні з контролем. Вивчення антибактеріальної активності проведено за допомогою методу дифузії в агар. ПСК проявляв високу антимікробну активність по відношенню до всіх досліджуваних штамів мікроорганізмів, крім Candida albicans. Максимальна затримка росту спостерігалася по відношенню до Escherichia coli 36 мм. Проведені дослідження свідчать про перспективність даної субстанції та підтверджують можливість створення на її основі нових лікарських засобів із протизапальною та антимікробною активністю. | ||
| 3. | 
Upyr T. V. The study of the organic acids in dry extract of Ledum palustre shoots [Електронний ресурс] / T. V. Upyr // Український біофармацевтичний журнал. - 2016. - № 6. - С. 71-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2016_6_14 Багно звичайне здавна використовується в народній медицині як спазмолітичний, сечогінний, протизапальний і протикашльовий засіб. Найбільш дослідженою є ефірна олія, з якої виготовлявся препарат ледин із протикашльовим ефектом, у той час як полісахаридний комплекс (ПСК) цієї рослини майже не вивчений. Мета роботи - дослідження ПСК пагонів багна звичайного та встановлення його фармакологічної активності. ПСК одержували шляхом додавання 96 % спирту етилового до водної витяжки з сировини. Вихід складав 2,60 +- 0,07 % у перерахунку на абсолютно суху сировину. Досліджено динаміку виходу ПСК, у гідролізаті якого ідентифіковано моноцукри: D-глюкозу, D-галактозу, L-рамнозу та L-арабінозу. Вміст моноцукрів у ПСК у перерахунку на глюкозу складав 43,25 +- 0,80 %. Протизапальну активність ПСК вивчено на моделі карагенінового набряку лапи щурів. ПСК проявив найбільшу протизапальну активність у дозі 50 мг/кг і зменшував набряк на 84 % у порівнянні з контролем. Вивчення антибактеріальної активності проведено за допомогою методу дифузії в агар. ПСК проявляв високу антимікробну активність по відношенню до всіх досліджуваних штамів мікроорганізмів, крім Candida albicans. Максимальна затримка росту спостерігалася по відношенню до Escherichia coli 36 мм. Проведені дослідження свідчать про перспективність даної субстанції та підтверджують можливість створення на її основі нових лікарських засобів із протизапальною та антимікробною активністю. | ||
| 4. |
Polischuk I. M. The study of saponins of the raspberry cake alcoholic extract by HPLC [Електронний ресурс] / I. M. Polischuk, M. A. Komisarenko, M. Yu. Golik, T. V. Upyr // Вісник фармації. - 2018. - № 4. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2018_4_6 Мета роботи - дослідження сапонінів етанольного екстракту зі жмиху плодів малини звичайної. Об'єктом дослідження був екстракт, одержаний зі жмиху плодів R. idaeus. Дослідження сапонінових сполук проводили методом ВЕРХ. В екстракті були виявлені такі сапоніни: еускапова кислота (0,24 %), торментинова кислота (0,14 %), лупеол (0,65 %). Ці сполуки становлять інтерес для фармації і медицини як речовини з онкопротекторною і гепатопротекторною активністю. Висновки: вивчений якісний і кількісний склад сапонінів екстракту зі жмиху плодів малини. Результати вказують на перспективність створення нових лікарських засобів на основі біологічно активних речовин зі жмиху плодів малини, а також на необхідність більш глибокого вивчення фенольних сполук даного виду сировини. | ||
| 5. | 
Bashar Jabbar Ali Al-Sahlanee The study of influence of the extracts obtained from prunus domestica fruits on lipid peroxydation and antioxidant system indicators in liver [Електронний ресурс] / Bashar Jabbar Ali Al-Sahlanee, I. V. Senyuk, L. V. Lenchyk, T. V. Upyr // Фармацевтичний журнал. - 2019. - Т. 74, № 6. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2019_74_6_13 | ||
| 6. | 
Upyr T. Phytochemical and pharmacological study of polysaccharide complexes of Prunus domestica fruit [Електронний ресурс] / T. Upyr, Basim Mohammed Shahm, Al-Jabbar Ali Sahlani Bashar, L. Lenchyk, I. Senyuk, V. Kyslychenko // ScienceRise. Pharmaceutical Science. - 2018. - № 3. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcfarm_2018_3_8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |